Океан Шевченкової творчості не має меж, його можна вивчати все життя, так і не збагнувши до кінця. Це таке багатогранне, дивовижне мистецьке явище, яке можна узагальнити хіба словом геній.
Широку програму до ювілею Кобзаря здійснили учнівський і вчительський колективи Бугаївського навчально-виховного комплексу та шкільний бібліотекар Теницька Г.П.
Уже проведено конкурс на кращого виконавця – декламатора віршів поета, літературна вікторина «Чи знаєш ти творчість Т.Г. Шевченка?», влаштовано виставки його творів. «Ні, не забули ми тебе, Тарасе!». Саме така літературно-музична композиція, присвячена 200-річчю Кобзаря, була проведена теплим весняним вечором 11 квітня у світлиці Бугаївського навчально-виховного комплексу. Всі разом ми поринули в спогади про славного Тараса, вклонилися світлій пам’яті поета. А найголовніше, що кожний із присутніх усвідомив, що життя – це боротьба, і займати в ній треба місце непохитних захисників правди.
Шевченкові слова настільки звучать актуально сьогодні, віддзеркалюють сучасні події, що іноді здається, поет живий і разом з нами спостерігає за змінами в нашому житті, суспільстві. І коли на вечорі звучало слово Кобзаря з вуст дітей, чи то у виконанні вчителів, чи продекламовані Богданом Ступкою з відображенням історичних подій та сьогодення на мультимедійній дошці, здавалося, Шевченко разом з нами в актовій залі, він наш порадник у складний, буремний час.
Затамувавши подих, глядачі дивилися інсценізації поем Шевченка «Тополя», «Відьма» . Учениці 10 класу Турко Катерина і Статівка Катерина професійно зіграли ролі головних героїнь, передали надію на обіцяне коханим щасливе родинне життя, сором, відчай, розчарування, розпач, що призвело до трагічного кінця.
Обрамленням, прикрасою вечора стали пісні на слова Великого Кобзаря. Пролунали мелодійно, задушевно «Садок вишневий коло хати» (Василенко Альона , «Думи мої…» (Шульженко Євгеній Іванович), «Така її доля» (Ровчак Любов Петрівна), «Молитва» ( Клітар Ольга і Турко Катерина).
Насамкінець свята в унісон із залом лунали слова ведучих: «Згідно з нашим звичаєм, візьмемося за руки, піднесемо з’єднані руки вгору і скажемо: «Гуртом ми сильні і безпечні»».
Слово Шевченкове згуртовує, єднає, закликає до нових звершень, допомагає нам бути нездоланними.